Ганна Чміль: «Ілюзія страху» Турчинова може не пройти відбір Американської кіноакадемії

«Ілюзія страху» піднімає важливу проблему вибору і відповідальності за нього

Фільм «Ілюзія страху», який зняли за однойменною книгою першого віце-прем’єра Олександра Турчинова, заявлений колегією Міністерства культури як претендент від України на премію «Оскар» у категорії «Кращий іноземний фільм». Режисером психологічного трилеру виступив Олександр Кірієнко («Оранжеве небо», «Інді»). Головну роль у стрічці зіграв Андрій Панін. Серед інших «зіркових» акторів - Олена Бабенко, Олексій Петренко, Сергій Гармаш та Олексій Горбунов.

У фільмі йдеться про злети та падіння підприємця Олександра Короба, якого переслідують страх, «наїзд» на бізнес та душевна хвороба. Про конкурентів фільму «Ілюзія страху» та враженнях від перегляду картини інтернет-газеті «СЕЙЧАС» розповідає член «українського оскарівського комітету», голова Державної служби кінематографії Ганна Чміль.

– Яким чином в Україні здійснюється відбір «оскарівських» номінантів?
– Номінація на «Оскар» відбувається згідно з процедурою: фільм має бути випущений у тому році, в якому номінується, має демонструватися у кінотеатрі мінімум тиждень та мати певний валовий збір і відгуки в пресі. Це загальні параметри. Плюс технічні вимоги: фільм має бути кольоровим, озвученим в системі Долбі і відповідати усім технічним стандартам сучасної кіноіндустрії. Пропонувати фільм на «оскарівську» номінацію може будь-яка кінокомпанія, продюсер, колектив, які створили фільм.

– Хто висунув «Ілюзію страху» як номінанта на «Оскар»?
– Продюсерська агенція фільму «Ілюзія страху» звернулася до колегії Міністерства культури з проханням підтримати висунення фільму як номінанта на премію «Оскар». Оскільки це фільм власного українського виробництва, ми його переглянули. Перед цим картина демонструвалася протягом цілого тижня в Дніпропетровську, має валові збори.

– Фільм був дубльований українською мовою? Під час прем’єрного показу картина демонструвалася російською…
– Так, фільм дубльований українською мовою. Інші вимоги також були витримані.

– Які картини змагалися з «Ілюзією страху» за перемогу у номінації?
– Крім «Ілюзії страху», ніхто більше й не висувався, тому відбору практично не було. Цей фільм остаточно запропонований колегією Міністерства культури як номінант на «Оскар».

– Невже в Україні не знайшлося вітчизняних картин-конкурентів?
- В 2008-му в Україні було вироблено чимало фільмів: за позабюджетні кошти десь біля 10, за бюджетні – 6. Але продюсери багатьох фільмів вирішили, що вони не будуть подавати свої картини на номінацію та рухатися за цією процедурою.

Частина фільмів, зроблених за рахунок держави, знаходяться у прокаті - Миколи Мащенка («Богдан-Зиновій Хмельницький». - «СЕЙЧАС») і Олеся Янчука («Владика Андрій». – «СЕЙЧАС»). Фільм Романа Балаяна («Райські птиці». - «СЕЙЧАС») ще не випущений на екрани, прем’єра буде 18 жовтня. Кіра Муратова свій фільм завершила («Мелодія для катеринки». - «СЕЙЧАС»), але ще в прокат ми його не пускали.

Не демонстрували в прокаті і картину Романа Ширмана «Прикольна казка». Той доробок, який був зроблений за кошти держави, із процедурних питань не міг розглядатися для висунення на номінацію.

– На Ваш погляд, чи є у «Ілюзії страху» шанси увійти принаймні у п’ятірку кращих іноземних фільмів, відібраних Американською кіноакадемією?
– Картина піднімає важливу соціальну тематику – проблему з вибором дій, вчинків і відповідальністю, пов’язану з цим вибором. Безумовно, людина має бути покарана фізично або духовно через страх чи через ілюзії цього страху, якщо в неї ще є залишки совісті. Це актуально не лише для України, а й для будь-якого соціуму. Тому ми прийняли рішення підтримати цю картину.

Але це не означає, що фільм пройде відбіркову комісію Американської кіноакадемії. Номінувати – це ще нічого не означає. Там теж є комісія, яка встановлює певні процедури і критерії, за якими здійснюється відбір, і картина допускається далі до самої номінації.

– Чому нашим картинам не вдається пройти жорсткий відбір Американської кіноакадемії?
– Ми мали найбільш позитивні відгуки і пресу із фільмом «Мамай» режисера Олеся Cаніна. Цей творчий колектив – Олесь Санін, Сергій Міхальчук, Алла Загайкевич – є практично в усіх світових кінокаталогах, як талановиті молоді люди, здатні продукувати цікаве кіно. Про фільм Олеся Саніна нам сказали, що це блискуче артхаусне кіно, мистецтво, але американська кіноіндустрія і мистецтво - це різні речі.

Як номінант на премію «Оскар» висувався ще фільм «Аврора» Оксани Байрак. Але він не був далі пропущений відбірковою комісією. Важко сказати, що там сподобалося, що ні.

Премія Американської кіноакадемії «Оскар» – це премія американської кіноіндустрії. А це означає, що вона відіграє визначальну роль для американського кіно. А номінація «Фільм іноземного виробництва» - це своєрідна екзотика.

– Чи дивилися «Ілюзію страху» інші метри українського кіно, крім членів колегії Мінкультури?
– Відгуки експертів були позитивними, тема дуже цікава, якщо подивитися на фільм з точки зору досвіду і загально-соціального контексту. Проте точка зору американської індустрії може абсолютно не співпасти з іншими критеріями.

– Коли фільм вийде у широкий прокат і його зможуть подивитися не лише мешканці Дніпропетровська, а й усієї країни?
– Фільм скоро вийде на широкий екран, адже це комерційний проект, знятий за приватні кошти. Продюсер картини Юрій Бутусов та виконавчий продюсер Дмитро Колєсніков готують цілу прем’єру та показ по всій Україні. Ведуться серйозні переговори з дистриб'юторами РФ та інших країн щодо показу «Ілюзії страху».

– Вам фільм сподобався?
– Так, своєю тематикою. Я можу мати певні претензії і бачення з приводу того, як його можна було зробити, переробити. Але мені імпонує авторська ідея.