Оксана Білозір: «Єдиний центр» цементує коаліцію»

12 липня у столичному палаці «Україна» очікується аншлаг. Свій потенціал демонструватиме тут «Єдиний центр» - «різнокольорова» партія з амбітними планами, створена під майбутні президентські вибори та Ющенко зокрема. «Ми пропонуємо суспільству нове мислення», - заявляє тому самому суспільству «єдиноцентристка» Оксана Білозір, і... не голосує за законопроект у Раді, який би змусив олігархів платити податки в Україні, а не виводити грошові потоки в офшорні зони. «У нас немає ворогів в Україні - всі наші вороги знаходяться за межами держави», «Це Ющенко нас, українців, одягнув у вишиті сорочки» - про це та інше у відповідях політика і народної артистки України Оксани Білозір під час інтернет-конференції в ЛІГАБізнесІнформ.

Олександр: Опитування показують, що наразі за Ющенка на президентських виборах готові голосувати не більше 11% громадян. Невже Ви, Оксано Володимирівно, вірите у шанс пана Ющенка бути переобраним на другий термін?
- Президент Ющенко - перший Президент, який нас усіх - представників різних національностей - назвав українцями. Раніше ми просто були громадянами України. Це Президент, який вперше сказав, що ми з вами - нація, а не стадо працьовитих і покірних баранів, якими нас хотіли бачити, тому що без нації нема держави. Це Президент, який започаткував моду на українське. Це він нас, українців, одягнув у вишиті сорочки. Зараз це модно, красиво. Це саме він, як гарант Конституції, створив нам всі умови для свободи в Україні – і слова, і дій. І можна багато чого перераховувати, і це є речі ціннісного порядку. І побутує світова теза: «Світом рухають інтереси», але світом правлять цінності. Французи є французами, поляки поляками, і ми їх чітко собі уявляємо як особистостей. Те саме робить Ющенко. Можливо, комусь здається, що це не важливо, але без цього не можна. Тому що без цього ти є ніхто у світі жорсткої конкуренції і боротьби. Час покаже. Ми з вами проходимо тест на зрілість – людську, моральну, відповідальну...

НАТЕ: Ваш вихід із коаліції - теж тест на зрілість?
- Я не вийшла з неї, і є одним із народних депутатів у складі депутатської групи «Єдиний центр», які цементують цю коаліцію. Ми скрізь говоримо про це, що коаліція, взявши на себе відповідальність, повинна показати суспільству результат своєї діяльності.

Володимир: Чому ж тоді Ви не голосували в Раді за денонсацію угоди з Кіпром? Які інтереси у Вас в офшорах? Не вистачило ж під час голосування декількох голосів, якраз-таки від ЄЦ. Не соромно?
- Справа в тому, що у той самий день в Україні був спікер парламенту сейму Польщі пан Комаровський і я як співголова Українсько-польскої міжпарламентської групи дружби була присутня фактично на всіх заходах, передбачених його візитом. «Єдиний центр» не має абсолютно ніякого відношення до того, що голосування не набрало 226 голосів. В парламенті ж 450 народних депутатів.

Василь: Чи задоволені Ви тим, як ідуть справи у «Єдиному центрі»?
- У всіх 25 областях, Севастополі і Києві утворені обласні партійні організації, тобто організаційна структура партії завершена. На сьогодні «Єдиний центр» нараховує понад 10 тисяч членів партії. Ми започаткували новий політичний рух, розрахований на роки, метою якого є об'єднати насамперед тих людей, які вже відбулися, які готові працювати на об'єднання і соборність нашої держави, незважаючи на партійну приналежність і кольори. Ми пропонуємо суспільству нове мислення. У нас немає ворогів, всі наші вороги знаходяться за межами нашої країни. Ми тут всі свої, всі рідні - і результат залежить від праці кожного з нас на своєму місці. Проблеми у нас спільні, і вирішувати їх потрібно спільно. Хліб потрібно примножувати, а не ділити.

OLeg: Як Ви голосували в Раді з питання відміни пільг народним депутатам? Буду вдячний за коротку відповідь - «за» чи «проти».
- Так, ми минулого тижня у парламенті голосували за законопроект про депутатську недоторканність. Було внесено два законопроекти – від Кириленко (БЮТ) і Герман. З поваги до себе і до вас я не голосувала по жодному законопроекту, тому що вони виписані так, щоб парламент за них не проголосував. У одному законопроекті депутат є рабом (застосування імперативного мандату), за другим законопроектом депутат - бомж. Зрозуміло, що за жоден законопроект парламент ніколи б не проголосував. Натомість я в 2007 році вносила пропозицію щодо скасування депутатської недоторканності за моделлю, яка закріплена в конституції Франції, до речі, у 1996 році. Так, наприклад, згідно з рішенням КС 1999 року, згода ВР України на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності має бути одержана до пред’явлення йому обвинувачення у вчиненому злочині, що фактично унеможливлює розслідування у справах, до яких мають відношення народні депутати і навіть, якщо депутат вчинив злочин і затриманий на місці злочину. Відповідно до зазначеного рішення КС, міліція не має права його затримати без згоди ВР України. Натомість редакція змін до Конституції, запропонована мною, передбачає, що депутат може бути затриманий на місці злочину або заарештований, обмежений чи позбавлений волі, якщо суд виніс відповідне остаточне рішення. Зрозуміло, що при такій редакції правоохоронні органи матимуть можливість безперешкодно розслідувати кримінальні справи проти народних депутатів. З іншого боку, народний депутат, який не вчинив злочин, буде убезпечений від тиску за свою політичну депутатську діяльність. Ми повинні розуміти, що існує депутатський імунітет і привілеї. Депутатський імунітет – ті умови, які убезпечують його від політичних розправ, які можуть чинитися по відношенню до нього через його депутатську діяльність. Я думаю, що такі зміни до Конституції у питаннях депутатської недоторканності могли б бути проголосовані.

Ігор: А як щодо Вашої естрадної практики? Чи дійсно Вам часто відмовляють у ефірах, тому що, мовляв, не формат?
- Ви знаєте, в мене особисто є багато шанувальників як в Україні, так і за кордоном. І це не дивно – 30 років творчості. Тим не менше, коли я пропоную свій музичний матеріал на радіостанції в Україні, доводиться чути, що це не формат. Тоді я питаю, що таке український формат? Зрозуміло, у відовідь чую лише толерантне – це позиція станції, газети і т. д. Є така гарна приказка: «Хто платить, той замовляє музику». Так що рівень культури матеріалу в ефірі дорівнює рівню внутрішньої культури того, хто це фінансує. На жаль, це проблема, яку ми повинні пережити. Та, незважаючи ні на що, я співала, співаю і буду співати доти, поки буде кому мене слухати.